Прийшовши до дошкільного навчального закладу, малюк потрапляє в нові соціальні умови, зустрічається з новим середовищем, змінюється звичний розклад та спосіб життя. Проблема адаптації до умов дошкільного закладу виникає у дитини будь-якого віку, коли вона вперше приходить до ДНЗ.

     Період адаптації – важливий час для малюка, його батьків, персоналу ДНЗ. Тривалість адаптації дитини – є суто індивідуальною, але в середньому вона складає 1 місяць.

     Завдання і персоналу ДНЗ, і сім’ї (в першу чергу)– допомогти дитині ввійти в життя дитячого колективу, максимально зменшивши негативні процеси під час адаптації. Для цього потрібна підготовча робота в сім’ї:

 1. Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці.

 2. При проведенні режимних процедур стимулювати і розвивати дитячу самостійність (самостійно їсти, пити з чашки, користуватись туалетом, закріплювати навички одягання та ін).

 3. Про попередній вступ до дитячого садка говорити з дитиною як про радісну подію. Говорити дитині, що їй буде добре і дитячому садку – її чекають добрі вихователі, радісні діти, іграшки.

 4. В присутності малюка слід утриматись від висловлювання своїх переживань з приводу того, чи зможе малюк спокійно покинути дім, як його будуть там доглядати. (Тривога батьків легко передається дітям).

 5. Щоб розвіяти сумнів та хвилювання дитини, слід попередньо відвідати дошкільний навчальний заклад. Краще привести малюка коли діти гуляють.

 6. Застосовувати «щадящий» режим перебування дитини в дитячому садку. У перші дні перебування дитини її слід забирати додому вже через 1-1,5 год. Поступово, по мірі звикання, збільшується тривалість перебування дитини в групі, що сприятиме скорішій адаптації малюка.

 7 . Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до ДНЗ: не тільки мама і тато, а й бабуся, дідусь, тітка, брат та інші. Адже, ці люди не такі значимі для дитини, як мама, тому прощання може бути не таким важким.